Обережно грип!

Грип — це вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті.

Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу.

Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом — коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого.

Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів — це, в середньому, 7 днів.

Симптоми, що вимагають лікування вдома

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов'язково повинна залишатися вдома — щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них.

Такими симптомами є:

- підвищена температура тіла;

- біль у горлі;

- кашель;

- нежить;

- біль у м'язах.

З будь-якими з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря — його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання.

Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.

Симптоми, що вимагають термінової госпіталізації

Якщо стан хворої людини погіршується, не зволікайте з госпіталізацією, адже тепер під загрозою — її життя.

Викликайте "швидку" чи терміново звертайтеся безпосередньо до лікарні, якщо присутні наступні симптоми:

- сильна блідість або посиніння обличчя;

- затруднення дихання;

- висока температура тіла, що довго не знижується;

- багаторазове блювання та випорожнення;

- порушення свідомості — надмірна сонливість чи збудженість;

- болі у грудній клітці;

- домішки крові у мокроті;

- падіння артеріального тиску.

Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів — небезпечно. Затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

Інфекційний контроль: прості речі рятують життя

Вірус грипу небезпечний, але не всесильний. Можна легко уникнути зараження грипом навіть під час епідемії, якщо дотримуватись кількох простих речей.

Навіть якщо ознак хвороби немає:

- Уникати скупчень людей — аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми, при тому що деякі з них є заразними навіть до появи очевидних симптомів. Особливо актуально під час сезону грипу та епідемій.

- Користуватися одноразовими масками при необхідності — щоб захистити себе чи оточуючих від зараження. Так маскою повинна користуватися людина, яка доглядає за інфекційним хворим чи просто спілкується з ним. Хвора людина повинна використовувати маску лише в одному випадку: якщо їй доводиться перебувати серед здорових людей, не захищених масками. Маска ефективна, тільки якщо вона прикриває рот і ніс. Важливо пам'ятати, що у будь-якому випадку маску потрібно замінити, як тільки вона стане вологою чи забрудниться. Найкраще користуватися стандартними хірургічними масками, що мають вологостійку поверхню і довго залишаються ефективними. Економити чи лінитися вчасно замінити маску немає сенсу — волога маска не діє. Використані маски ні в якому разі не можна розкладати по кишенях чи сумках — їх потрібно одразу викидати у смітник.

- Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання — як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж годин після перебування у приміщенні хворої людини.

- Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми — для підвищення опірної здатності організму. Це збільшить шанси запобігти як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням.

- Мати чисті руки — інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Тими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишились від дотиків рук інших людей. Тому необхідно часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту.

- Користуватися тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками — як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. Використані серветки необхідно одразу викидати у смітник, оскільки вони також можуть стати джерелом зараження. Багаторазові серветки та рушники, особливо у громадських місцях, суттєво підвищують ризик зараження і широкого розповсюдження інфекції. У таких умовах в якості одноразових серветок можна використовувати туалетний папір.

Якщо з'явилися ознаки хвороби, додаються ще кілька нескладних заходів:

- Залишатися вдома при перших ознаках хвороби — не йти на роботу або, якщо захворіла дитина, не вести її до школи чи дитячого садочка, щоб не провокувати погіршення стану хворого і не наражати оточуючих на небезпеку, яка може виявитися смертельною для деяких з них.

- Не бігати до лікаря з найменшого приводу — у випадку грипоподібної хвороби Ви ризикуєте спровокувати погіршення власного стану і створити небезпеку зараження для інших людей, що може мати смертельні наслідки для деяких з них. Більше того: лікарня чи поліклініка під час грипозного сезону є місцем високої вірогідності заразитися. Якщо вас непокоїть стан вашого здоров'я — обов'язково звертайтеся до лікаря, але викликайте його додому.

- Ізолювати хвору людину — виділити їй окрему кімнату і посуд, визначити одну людину, яка доглядатиме за нею, і по можливості триматися на відстані 2 метри від хворої людини.

- Прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання — аби запобігти розпорошенню інфікованих краплин слизу, які є основним джерелом зараження. Бажано робити це за допомогою одноразових серветок, які після використання одразу викидати у смітник. Якщо Ви прикрили рот руками, їх необхідно одразу вимити з милом чи обробити дезінфікуючим гелем, інакше усі ваші наступні дотики становитимуть небезпеку для інших.

Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання і здатне зберегти життя Вам і людям, що знаходяться поруч з Вами.

Вакцинація: найефективніший засіб захисту

Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.

Найкращий час для проведення вакцинації — напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж всього сезону. Всупереч поширеному міфу, це не ослаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу.

Жінки, які годують груддю, можуть бути вакциновані. Крім того, будь-яке грипоподібне захворювання не є підставою для припинення грудного вигодовування.

Особливо важливою вакцинація є для представників груп ризику, оскільки вона значно збільшує шанси цих людей відвернути смертельні наслідки хвороби.

Групи ризику

Усі засоби профілактики грипу мають особливе значення для людей, які належать до груп ризику. Для цих людей грип становить найбільшу небезпеку, а вчасна регулярна профілактика здатна врятувати життя.

До груп ризику входять:

- діти до 5 років (особливо — діти до 2 років);

- вагітні жінки;

- люди віком від 65 років;

- люди з надмірною вагою;

- хворі на діабет;

- хворі на хронічні серцево-судинні захворювання;

- хворі на хронічні захворювання легенів;

- люди з іншими тяжкими хронічними захворюваннями;

- люди, що перебувають на імуно-супресивній терапії.

Для цих людей грип становить особливу загрозу, оскільки стан їхнього організму суттєво зменшує шанс одужати без ускладнень, а часто — вижити.

Крім того, існують професійні групи ризику:

- медичні працівники,

- вчителі й вихователі,

- продавці,

- водії громадського транспорту,

- усі, хто працює в багатолюдних місцях.

У цих людей немає ніякої можливості уникнути перебування поряд із хворими людьми, тому для них особливе значення мають усі без винятку засоби інфекційного контролю і профілактики грипу.

Що лікує грип

Лікувати грип можна за допомогою:

- Препаратів з доведеною активністю проти вірусу грипу — лише вони здатні вплинути на вірус грипу: припинити його розмноження в організмі. Вчасне використання противірусних препаратів за призначенням лікаря здатне скоротити період хвороби, полегшити її перебіг та запобігти розвитку ускладнень.

- Препаратів, що пом'якшують симптоми, — вони не діють на вірус грипу, але полегшують стан хворого, пом'якшуючи симптоми — жар, нежить, біль у горлі, кашель, головний біль та біль у м'язах. За умови легкого перебігу хвороби симптоматичне лікування у домашніх умовах може виявитися достатнім для повного одужання. Однак зловживати цими препаратами і застосовувати їх без призначення лікаря не слід: передозування може завдати серйозної шкоди організму. Народні засоби для пом'якшення симптомів та загальної підтримки організму — наприклад, розтирання горілкою, споживання цибулі з часником чи ехінацеї — неефективні проти грипу самостійно, але можуть використовуватись як допоміжні. Втім, зловживати ними також не слід. Важливо враховувати, що тимчасове пом'якшення чи відчуття відсутності симптомів не є ознакою одужання хворого: необхідно продовжувати утримання від контактів зі здоровими людьми та лікування — аж до постійної відсутності симптомів.

Дітям до 18 років та вагітним жінкам не рекомендовано вживати аспірин — подолати жар можна за допомогою парацетамолу.

Під час грипу необхідно пити багато рідини. Їжа повинна бути легкою і нежирною, однак примушувати хворого їсти не потрібно.

Невакциновані діти не можуть відвідувати школи та дитячі садки

Про діючі норми закону Міністерство охорони здоров’я України і Міністерство освіти і науки України нагадали головам обласних та Київської міської державних адміністрацій офіційним листом.

Згідно з законом, відвідувати державні заклади освіти можуть лише ті діти, які отримали щеплення за календарем, або у дитини є медичні протипоказання до вакцинації (ст. 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”). Колективний імунітет допоможе захистити від смертельно небезпечних хвороб тих дітей, які не можуть вакцинуватись з медичних причин.

Якщо в дитини є протипоказання, їй надається відповідна довідка на підставі даних обов’язкового медичного профілактичного огляду дитини за участю лікаря педіатра та інших лікарів-спеціалістів. Рішення про допуск таких дітей до закладів освіти приймає комісія лікарів відповідного лікувально-профілактичного закладу.

Лікарсько-консультативна комісія може прийняти рішення щодо заборони відвідування дитиною без профілактичних щеплень навчального закладу, наприклад - у разі ускладнення епідемічної ситуації. У таких випадках питання щодо форм здобуття освіти такими дітьми вирішують місцеві органи освіти.

Чому дітям важливо одержати щеплення за Календарем

Наразі в Україні спостерігається нестійка епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, а захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру. З початком навчального року ризик захворіти на ці інфекції збільшується, тому дуже важливо щоб діти були вчасно щеплені за Календарем профілактичних щеплень.

До 6 років діти повинні отримати щеплення  проти гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та Хіб-інфекції. У 6-річному віці проводиться ревакцинація проти дифтерії, правця, поліомієліту, кору, краснухи та паротиту.

На сьогодні в Україні є достатня кількість ефективних, якісних, безпечних та прекваліфікованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я вакцин, щоб охопити щепленнями всі вікові групи, які цього потребують.

Якщо ваша дитина пропустила вакцинацію за календарем, негайно зверніться до педіатра або сімейного лікаря, щоби надолужити пропущені щеплення. 

Які медичні довідки потрібні дитині для відвідування школи

Перед початком навчального року усі діти мають пройти профілактичний огляд. Педіатр чи сімейний лікар видає необхідну для школи довідку (форма №086-1/о), в якій, зокрема, зазначається група для занять фізичною культурою. Крім того, потрібно оновити Карту профілактичних щеплень (довідка форми № 063/о), якщо дитина одержала нові щеплення.

Детальніше – за посиланням: http://moz.gov.ua/article/health/do-shkoli-jaki-medichni-dovidki-potribni-ditini-do-1-veresnja

Імунізація дорослих: проти яких захворювань необхідно робити щеплення

Існує розповсюджений міф, що щеплення роблять виключно дітям, а не дорослим людям. Насправді, імунітет проти дифтерії і правця зберігається не на все життя, а впродовж 7–10 років. Тому необхідна ревакцинація. Водночас, від деяких захворювань дорослі українці не отримали щеплень в дитинстві. Щоб захиститися від смертельно небезпечних хвороб, необхідно отримати щеплення вже в дорослому віці.

Розповідаємо, які саме щеплення і чому необхідно робити дорослим та які з них ви можете зробити безоплатно.

Щеплення від дифтерії та правця – кожні 10 років життя

Вакцинація від дифтерії і правця призначена не лише дітям, а і дорослим. Імунітет проти цих хвороб зберігається впродовж 7–10 років. Тому необхідна  ревакцинація.

Згідно з Календарем щеплень, дорослі підлягають плановим щепленням проти дифтерії та правця кожні 10 років. Такі щеплення в державних закладах охорони здоров’я проводять безоплатно.

Першу планову ревакцинацію дорослих, які раніше були щеплені, проводять препаратом АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.

Не слід розпочинати серію вакцинації спочатку, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає, за графіком з дотриманням мінімальних інтервалів.

Якщо в дитинстві не прищеплювалися, або щеплені неправильно, або не невідомо щеплені чи ні, необхідно отримати три дози АДП-М – спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя.

Щеплення проводять за направленням лікаря.

В усіх областях України є безоплатна і якісна вакцина для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом антигена АДП-М, яку застосовують для дорослих.

ЯКІ ПРОПУЩЕНІ У ДИТИНСТВІ ЩЕПЛЕННЯ НЕОБХІДНО НАДОЛУЖИТИ У ДОРОСЛОМУ ВІЦІ

1.Щеплення від кору, краснухи та паротиту

Дві дози вакцини КПК захищають від кору, краснухи і паротиту на усе життя. Ревакцинація не потрібна, якщо вам зробили таке щеплення в дитинстві (за Календарем - в 1 і 6 років).

Дорослим треба вакцинуватись проти кору, краснухи та паротиту, якщо вони ніколи не вакцинувались від цих хвороб і немає медичних даних про імунізацію. Перевірити наявність імунітету від кору, краснухи і паротиту можна за допомогою лабораторних аналізів. Перед вакцинацією лікар направить здати аналізи (на виявлення IgG до вірусу або інші) - це швидкий та простий спосіб з’ясувати, потрібна вакцинація чи ні.

Невакцинованим дорослим слід ввести щонайменше одну дозу вакцини КПК, а для найкращого захисту – і другу дозу через місяць.

Вакцини КПК є безоплатними для дітей і дорослих із груп ризику: медиків, освітян, студентів, військових, учасників Операції об’єднаних сил. Усі інші дорослі можуть придбати вакцину за власний кошт в аптеці і пройти щеплення у закладі охорони здоров’я.

Вакцина КПК є живою вакциною, тому не робиться під час вагітності. Щеплення КПК, проведене під час вагітності випадково, наприклад, коли жінка не знала, що вагітна, не є показанням до аборту.

Вакцина проти кору є у наявності в усіх регіонах. Для щеплень КПК в Україну наразі постачається вакцина “Пріорикс” виробництва “Глаксо Сміт Кляйн”, вона якісна, ефективна і безпечна, надається державою безоплатно не тільки для дійтей, а й для дорослих, які перебувають у групах підвищеного ризику захворюваності кором - військові, учасники Операції об’єднаних сил, студенти, освітяни і медики. (Наказ МОЗ України № 1216).

Кір – небезпечне і дуже заразне захворювання, ліків від якого не існує, а ускладнення цієї хвороби можуть призвести до смертельних наслідків. Діти, які не отримали профілактичне щеплення, знаходяться у зоні ризику. Захистити від хвороби може тільки вакцинація.

2.Щеплення від гепатиту B – в будь-якому віці.

Імунізація проти гепатиту B захистить людину від небезпечних наслідків вірусної інфекції – цирозу і раку печінки. Для дітей вакцинація проводиться безоплатно, а дорослі можуть придбати вакцину за власний кошт.

Щеплення рекомендоване для  усіх дорослих, які не були вакциновані у дитинстві. Зверніться до свого лікаря, він проведе  обстеження та за потреби призначить лабораторні дослідження (наприклад, на наявність анти-HBs (HBsАb), що допоможуть з’ясувати, чи проводили вам щеплення від гепатиту.

Схему вакцинації і дозування препарату підбирає лікар (в залежності від віку та медичної історії пацієнта).

Лікар пояснить, де у вашому місті вакцину можна  придбати, як зберігати до проведення щеплення (з моменту придбання вакцини в аптеці до проведення щеплення вакцина має зберігатися в холоді, обов’язково збережіть чек із аптеки, де зазначений час придбання вакцини) та безпосередньо проведе вакцинацію.

Вакцини, доступні в Україні, забезпечують надійний захист, добре переносяться. Ревакцинацію після імунізації не проводять.

https://phc.org.ua/news/show/imunizaciya-doroslih-proti-yakih-zahvoryuvan-neobhidno-robiti-shcheplennya

Імунізація

Інфекційні хвороби небезпечні своїми ускладненнями, які можуть призвести до інвалідності, а деякі навіть до смерті. Інфекційні хвороби, від яких (або від тяжких ускладнень цих хвороб) можна захиститися за допомогою імунізації, передаються від інфікованими особи до здорової, як правило повітряно-крапельним шляхом. 

Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) - це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, який зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини. 

До інфекцій, які можна запобігти щепленнями відносять: кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуха, гепатит В, гемофільна інфекція, пневмококова інфекція, менінгококова інфекція, ротавірусна інфекція, вітряна віспа, гепатит А, папіломавірусна інфекція та інші.

Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекції або хвороби. 

Вакцинація має на меті захистити організм від інфекції, запобігти важкому перебігу та появі ускладнень від неї. 

Дитина, яка не отримала щеплення проти тих чи інших інфекцій, наражається на великий ризик захворіти, особливо якщо таких дітей стає з року в рік більше.

Застосування вакцин знижує вірогідність поширення відповідних інфекцій у сотні разів. На сьогоднішній день альтернатив вакцинації з метою профілактики захворювання на відповідні інфекції немає.

Ризик поширення захворювань серед дітей, які не отримали щеплення, значно вищий, ніж у захищених шляхом вакцинації.

Досягнення вакцинації

Щороку завдяки щепленням у світі вдається зберегти 2,5 млн. дитячих життів. Ось декілька фактів про досягнення вакцинації:

• завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу;
• захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, ще трохи й людство назавжди знищить цю страшну хворобу;
• знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки;
• глобальна смертність від кору знизилася на 75%;
• знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж у 13 разів.

Колективний імунітет

Охоплення вакцинацією на рівні 95 % населення країни дозволяє забезпечити повноцінний захисту населення від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, які можна запобігти щепленнями – це називається колективний імунітет. При зниженні популяційного імунітету рівень захворюваності інфекціями, проти яких проводиться вакцинація, зростає.

ВООЗ застерігає, що якщо рівень охоплення населення країни щепленнями падає на кілька % це створює сприятливі умови для поширення інфекційних хвороб, що нижчий колективний імунітет , то вище шанс виникнення спалахів та епідемій.

Календар щеплень

В різних країнах до Національного календаря щеплень включені різні інфекційні хвороби, для запобігання яких проводиться вакцинація. Перелік цих хвороб залежить від рівня інфекційної захворюваності в країні, фінансових можливостей, доведених наукою доказів, щодо доцільності та ефективності вакцин, рекомендацій фахівців тощо.

Вакцинація в Україні проводиться у відповідності до Календаря щеплень, який розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, і на сьогодні, за умови його дотримання, він є найоптимальнішим для забезпечення повноцінного імунітету.

Профілактичні щеплення населенню в Україні здійснюються відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні». Даним наказом затверджений Календар щеплень, яким встановлюється, зокрема:

• перелік та порядок проведення щеплень
• порядок вакцинації дітей з порушеним графіком щеплень
• порядок щеплення осіб з особливостями стану здоров’я
• рекомендовані щеплення тощо.

У цьому Календарі основні терміни вживаються в таких значеннях:

вакцинація (щеплення, імунізація) – створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини, анатоксину чи імуноглобуліну;

первинний вакцинальний комплекс – курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб;

ревакцинація – повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб.

Обов’язкові щеплення роблять з першого дня життя.

• щеплення проти гепатиту В роблять в пологовому будинку в першу добу після народження;
• щеплення проти туберкульозу робиться на 3-5 добу життя дитини;
• в 2 місяць дитина отримує друге щеплення проти гепатиту В;
• в 2 місяці проводиться перша вакцинація проти кашлюку, дифтерії, правцю, поліомієліту, Хіб-інфекції;
• в 4 місяці проводиться друга вакцинація проти кашлюку, дифтерії, правцю, поліомієліту, Хіб-інфекції;
• в 6 місяців проводиться третя вакцинація проти кашлюку, дифтерії, правцю, поліомієліту, гепатиту В;
• в 12 місяців проводяться щеплення проти кору, паротиту, краснухи (1 доза) та ревакцинація проти Хіб-інфекції;
• в 18 місяців проводиться перша планова ревакцинація проти кашлюку, дифтерії, правцю, поліомієліту;
• в 6 років проводяться щеплення проти кору, паротиту, краснухи (2 доза) та ревакцинація проти дифтерії, правцю, поліомієліту;
• в 14 років проводиться ревакцинація проти поліомієліту;
• в 16 років проводиться ревакцинація проти дифтерії, правцю;
• надалі, починаючи, з 26-ти років, кожні 10 років, проводиться ревакцинація проти дифтерії, правцю.

Наказом МОЗ України від 18.05.2018 р.№947 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 червні 2018 р. за №659/3211) внесені зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні.

В Календарі залишаються обов’язкові щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правцю, кору, епідемічного паротиту, краснухи, гемофільної інфекції.
Зміни стосуються щеплення проти туберкульозу, відмінена ревакцинацію в 7 років, дітей  будуть вакцинувати один раз на 3-5 добу життя.

Також, другу дозу вакцини  проти гепатиту В перенесено з першого місяця життя дитини на другий, що дозволить застосовувати багатокомпонентну вакцину, яка буде давати захист відразу від декількох захворювань та зменшить кількість візитів до закладу охорони здоров’я.  

https://phc.org.ua/pages/diseases/immunization/about-immunization

Захистіть себе: дифтерія

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем.

Збудник і передача інфекції

Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), яка виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб; кип’ятіння та 1% розчин сулеми знищують палички через 1 хвилину. Токсин, який виділяє паличка, в зовнішньому середовищі нестійкий, швидко гине при нагріванні (+60 С та вище), дії прямих сонячних променів. Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Джерело інфекції – хвора людина або носій Corynebacterium diphtheriae, яка виділяє токсигенні штами збудника.

Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, в результаті чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям. Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання.

Симптоми

Дифтерія — вакцинокерована інфекція. Хворіють на дифтерію не щеплені або невірно щеплені особи. Захворювання може протікати у вигляді спалахів та спорадичних випадків, це залежить від рівня колективного імунітету. Як окремий вид інфекційного процесу виділяють бактеріоносійство Corynebacterium diphtheriae.

Клінічна картина захворювання залежить від локалізації патологічного процесу, його поширеності, ступеня токсикозу та/або обтурації дихальних шляхів, наявністю та характером ускладнень, супутніми захворюваннями та приєднанням вторинних інфекцій.

Захворювання на дифтерію може мати наступні прояви:

• біль у горлі,
• підвищена температура, лихоманка,
• набряк слизової оболонки ротоглотки,
• наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу,
• набряк шиї,
• збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.

Ускладнення

Дифтерійний токсин також може потрапити у кров. Практично всі органи чутливі до дії токсину, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система. В результаті дії токсину порушується синтез білка клітинами, що приводить до гибелі клітини.

Ускладнення від дифтерії можуть включати:

• блокування дихальних шляхів,
• інфекційно-токсичний шок,
• пошкодження серцевого м'яза (міокардит),
• ураження нервової системи,
• нефрозонефрит,
• легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).

Профілактика

Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація  дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація  дорослих (кожні 10 років).

Вакцинація, як і перенесене захворювання, вже через 1-1,5 років не гарантує захист від інфікування та захворювання, але захворювання у правильно щеплених буде протікати набагато легше, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно проводити як вакцинацію, так і ревакцинацію.

Для попередження розповсюдження захворювання потрібне раннє виявлення хворого, його ізоляція та лікування, а також виявлення та санація бактеріоносіїв.

Метою щеплення є створення антитоксичного імунітету проти дифтерії (правця), наявність якого практично ліквідує небезпеку розвитку важких форм дифтерії та веде до зниження захворюваності.

Щеплення проводяться у кабінетах щеплень дільничних поліклінічних закладів (безкоштовно). А також існує мережа приватних кабінетів щеплень, де можна отримати щеплення за власні кошти.

Вакцинація дітей

Згідно з національним Календарем профілактичних щеплень, для вакцинації дітей проти дифтерії, кашлюку, правця на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (АаКДП), для ослаблених дітей, так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. Ці вакцини використовуються для щеплення дітей до 6 років 11 місяців 29 днів.

Вакцинація АКДП (АаКДП) вакциною здійснюється у: 2 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 6 місяців (третє щеплення). У 18 місяців проводиться ревакцинація.

Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі — АДП), наступну у 16 років — анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (далі — АДП-М).

Щеплення дітей до 7 років з порушенням Календаря призначаються лікарем з такого розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотириразове щеплення проти кашлюку до 6 років 11 місяців 29 днів. У разі неможливості отримати 4 дози вакцини проти кашлюку дитиною до 6 років 11 місяців 29 днів вводять стільки доз, скільки дитина встигне отримати до виповнення їй зазначеного віку.

Дітям, старшим 7 років, та дорослим, які раніше не були щеплені або не мають даних щодо вакцинації, проводять щеплення АДП-М триразово. Ревакцинація дітей віком 15 –18 років, які отримують щеплення поза цим Календарем, здійснюється з мінімальним інтервалом у 3 роки після останнього щеплення для профілактики дифтерії та правця.

Вакцинація дорослих

Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями, які раніше були щеплені, проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.

При виникненні осередку інфекції

Для профілактики дифтерії при виникненні осередку інфекції контактні особи залежно від їх вакцинального статусу підлягають негайній імунізації:

• нещеплені особи повинні одержати первинний вакцинальний комплекс (вакцинація та перша ревакцинація) препаратами згідно з віком;
• особи, які підлягають ревакцинації згідно з цим Календарем у поточному році, повинні негайно отримати чергову ревакцинацію;
• особи, імунізовані згідно з цим Календарем, повинні отримати додаткову дозу АД (дифтерійного анатоксину) або АД-М анатоксину залежно від віку, якщо після останнього щеплення проти дифтерії пройшло не менше року.

Наявність вакцин в Україні

За даними МОЗ України, на 1 січня 2018 в Україні наявні 2,7 млн доз вакцини АКДП, 700 тис доз АДП та 6,1 млн доз АДП-М.

За 11 місяців 2017 року 45,4% дітей віком 18 місяців отримали три дози вакцини АКДП і ревакцинацію, 38,7% дорослих захищені від дифтерії вакциною АДП-М.

Для лікування дифтерії в Україні наявні 900 доз протидифтерійної сироватки, які як гуманітарну допомогу Україна отримала наприкінці 2017 року. Препарати мають сертифікат якості GMP, що гарантує, що продукція постійно виробляється і контролюється за стандартами якості, які відповідають її призначенню, та відповідно до вимог реєстраційного досьє. Також на 2018 рік МОЗ України заклав в бюджет 40,2 млн гривень для закупівлі сироваток та імуноглобулінів для лікування хворих на інфекційні захворювання, що супроводжуються високим рівнем смертності, серед яких і дифтерія. Препарати будуть придбані через міжнародні організації, наразі відбувається здійснення закупівель.

Дифтерія небезпечна тим, що без негайного введення сироватки близько 50% хворих можуть померти, навіть з сироваткою залишається ризик смерті до 20%.

Статистика

Захворювання на дифтерію зустрічається в усьому світі. Максимальна кількість випадків зазвичай припадає на осінньо-зимовий період.

Під час епідемії дифтерії в Україні з 1991-го до 1998-го року, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, захворіли близько 20 тисяч людей, 696 з них померли.

За останні роки в Україні реєструвалися поодинокі випадки захворювання на дифтерію: 2011 рік – 8 випадків (серед них – 2 дітей), 2012 – 5 (серед них – 1 дитина), 2013 – 6 (серед них – 2 дитини), 2014 – 4 (серед них – 1 дитина), 2015 – 2 (серед них – 1 дитина), 2016 – 4 дорослих (1 – в Івано-франківській області, 1 – в Одеській і 2 – у місті Києві).

За 11 місяців 2017 року випадків захворювання на дифтерію зареєстровано не було. Летальних випадків за даний період не було.

Відповіді на часті питання про вакцинацію

1. Чи потрібна вакцинація у разі дотримання високого рівня гігієни та санітарії?

Вакцини необхідні:  для зупинки інфекційних захворювань недостатньо високого рівня гігієни, санітарії, доступу до чистої води та повноцінного харчування. Якщо не підтримувати оптимальні показники імунізації, хвороби, що попереджаються вакцинами, повернуться. Чимало інфекцій можуть поширюватися незалежно від ступеня нашої охайності. Прогалини у вакцинації можуть швидко призвести до спалахів захворювань, які вже стали рідкістю, - наприклад, кашлюку, поліомієліту та кору.

2. Чи є вакцини безпечними?

Вакцини безпечні. Будь-яка ліцензована вакцина проходить декілька етапів випробувань, перш ніж схвалюється для використання, та в подальшому регулярно перевіряється. У більшості випадків вакцина викликає незначну і тимчасову реакцію, наприклад біль в руці або незначне підвищення температури. Серйозні побічні ефекти надзвичайно рідкісні та ретельно відстежуються і розслідуються.  

Набагато імовірнішими є серйозні наслідки захворювань, які попереджаються вакцинами.  Наприклад,  поліомієліт може спричинити параліч, кір - викликати енцефаліт і сліпоту, а деякі попереджувані вакцинами інфекції можуть навіть призвести до летальних випадків. Хоча будь-які серйозні наслідки або смерть від вакцин є неприйнятними, користь від імунізації значно переважує ризики, адже без неї кількість хвороб та смертей буде збільшуватися.

3. Краще отримати імунітет в результаті вакцинації, ніж  хвороби?  

Вакцини взаємодіють з імунною системою, викликаючи імунну реакцію, подібну до імунної реакції на природну інфекцію, проте вони не призводять до захворювання та не піддають вакциновану людину ризику потенційних ускладнень. Однак за отримання імунітету в результаті природної інфекції, можливо, доведеться заплатити розумовою відсталістю, викликаною гемофілічним грипом типу В (Hib), вродженими дефектами внаслідок краснухи, раком печінки від вірусу гепатиту В або смертю від кору.

4. Чи потрібно вакцинуватися проти хвороб, які є майже ліквідованими в моїй країні?

Попри те, що деякі хвороби, яких можна запобігти за допомогою вакцин, стали рідкістю в багатьох країнах, збудники, які викликають їх, продовжують циркулювати в інших частинах світу. У сучасному взаємопов’язаному світі вони можуть перетинати кордони і заражати тих, хто не захищений. Так, наприклад, спалахи кору відбулися серед нещепленого населення в Австрії, Бельгії, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії, Швейцарії та Великобританії, а також у Сполучених Штатах.

Дві основні причини, чому потрібно вакцинуватися – це власна безпека та захист людей навколо нас. Успіх програми вакцинації залежить від готовності кожної людини співпрацювати заради загального блага. Ми не повинні покладатися на людей навколо нас, щоб зупинити поширення хвороби; ми також маємо робити те, що від нас залежить.

5. Чи можна одночасно робити дитині кілька щеплень?

Згідно з науковими даними, одночасне введення декількох вакцин не має несприятливих наслідків для імунної системи дитини. Діти щодня піддаються впливу декількох сотень чужорідних речовин, які викликають імунну реакцію. У результаті простого акту прийому їжі в тіло надходять антигени, а в порожнині рота і носа живуть численні бактерії. Дитина піддається впливу значно більшого числа антигенів в результаті застуди або ангіни, ніж від вакцин.

Основними перевагами введення відразу декількох вакцин є скорочення числа відвідувань поліклініки, що заощаджує час і гроші, і зростання ймовірності того, що дітям будуть зроблені рекомендовані щеплення з дотриманням графіка. Крім того, можливість проводити асоційовану вакцинацію, наприклад проти кору, свинки і краснухи, означає скорочення числа ін’єкцій, і, відповідно, менше болю та дискомфорту для дитини.

6. Чи потрібно вакцинуватися від грипу?

Грип – це серйозне захворювання, яке щорічно забирає 300-500 тисяч людських життів у всьому світі. Вагітні жінки, діти молодшого віку, особи похилого віку зі слабким здоров’ям і будь-яка людина з будь-якою патологією, наприклад астмою або хворобою серця, піддаються більшому ризику тяжкої інфекції і смерті. Додатковим позитивним ефектом вакцинації вагітних жінок є захист новонароджених (в даний час не існує вакцини для немовлят, які не досягли 6 місяців).

Вакцинація забезпечує імунітет проти трьох найбільш поширених штамів, що циркулюють в будь-який даний сезон. Це найкращий спосіб скоротити шанс захворіти важким грипом або заразити ним інших людей. Уникнути грипу означає уникнути додаткових медичних витрат і втрати доходів у результаті пропущених днів роботи або навчання.

7. Які консерванти містяться в вакцинах?

Тіомерсал є органічною речовиною, що містить ртуть, яку додають в деякі вакцини у якості консерванту. Це найпоширеніший консервант, який використовують для вакцин, що постачаються у флаконах на кілька доз. Не існує доказів ризику для здоров’я тієї кількості Тіомерсалу, яка використовується в вакцинах.

8. Чи існує зв’язок між вакцинацією та аутизмом?

Дослідження 1998 року, де містилося занепокоєння з приводу можливого зв’язку між вакциною проти кору-епідемічного паротиту-краснухи (КСК) і аутизмом, згодом було відкликане журналом, який його опублікував, через серйозні недоліки та неправдиву інформацію. На жаль, публікація породила паніку, що спричинила скорочення показників імунізації та наступні спалахи цих хвороб. Не існує даних, що підтверджують наявність зв’язку між вакциною проти КСК і аутизмом або аутистичними порушеннями.

http://phc.org.ua/news/show/qavaccines

Вакцинація проти кору

Кір – небезпечне і дуже заразне вірусне захворювання, ліків від якого не існує, а ускладнення цієї хвороби можуть призвести до смертельних наслідків. Діти і дорослі, які не отримали профілактичне щеплення, знаходяться у зоні ризику. Захистити від хвороби може тільки вакцинація.

Для вироблення колективного імунітету необхідно, щоб рівень вакцинації досягав 95-98%, тож іще раз звертаємо увагу батьків: якщо вашій дитині скоро виповниться 1 рік або 6 років, їй необхідно зробити щеплення відповідно до календаря. Якщо ж дитина пропустила першу чи другу дози вакцини КПК за графіком, або ви не пам’ятаєте, коли і які щеплення ви робили дитині, зверніться до медичного закладу, щоб якнайшвидше отримати безоплатне щеплення. Тепер зробити безоплатне щеплення КПК та надолужити пропущені дози вакцини можна усім дітям до 18 років. Довідка для батьків щодо небезпеки кору та інформація щодо вакцинації проти кору – тут.

Нагадаємо, що у Міністерстві охорони здоров’я затвердили Наказ про проведення безоплатної імунізації дорослих, які належать до груп ризику. Таке рішення прийнято у зв’язку зі зростанням захворюваності на кір серед дорослих. Зокрема, йдеться про поширення захворюваності у групах, що проживають у спільному просторі (військові, учасники Операції об’єднаних сил, студенти), а також серед освітян і медиків.

Відповідно до зазначеного наказу, впродовж 2018 року забезпечується проведення обов’язкових профілактичних щеплень проти кору за епідемічними показаннями:

• серед груп професійного ризику: медичних працівників, працівників освітніх закладів та немедичних працівників закладів охорони здоров'я, представників силових структур (МВС, Міноборони, СБУ, Національна поліція України, Національна гвардія України, Прикордонна служба України, Державна служба охорони);
• студентів навчальних закладів без обмеження віку.

Для проведення імунізації цих груп дорослих в Україні вакцини є в наявності в усіх регіонах.

Станом на 14 вересня 2018 року в Україні наявні 720 776 доз вакцин.

Відповідно до чинного законодавства, вакцини закуповуються лише для імунізації дітей. Рішення про імунізацію дорослих у групі ризику приймається як реагування на спалах кору. Для щеплень КПК в Україну наразі постачається вакцина «Пріорикс», вона якісна, ефективна і безпечна, надається державою безоплатно.

10 причин захистити себе від небезпечних хвороб:

1. Поліпшення гігієни, миття рук і чиста вода допомагають захиститись від інфекційних хвороб, проте багато інфекцій можуть поширюватися, незалежно від ступеня нашої порядності. Ми не бачимо ані коклюшу, ані дифтерії, ані кору. Тому і не боїмося їх. Щорічно вакцинація рятує від смерті 2-3 мільйони, від ускладнень – понад 700 000 дітей. І могло бути врятовано на 1,5 мільйони більше.

2. Вакцини безпечні. У більшості випадків вакцина викликає незначну і тимчасову реакцію, наприклад, хворобливе відчуття в руці або незначне підвищення температури. Серйозні побічні ефекти надзвичайно рідкісні і ретельно відстежуються і розслідуються.

3. Дифтерія, коклюш, правець і поліомієліт загрожують життю. Не вакциновані проти них особи, особливо діти та підлітки, піддаються серйозному ризику інвалідності, або навіть загибелі.

4. У вкрай взаємопов'язаному світі збудники попереджуваних вакцинацією хвороб можуть перетинати кордони і заражати будь-яку незахищену людину. Таким чином, зробивши щеплення – захистися сам і захистиш людей навколо себе.

5. Такі хвороби, як кір, свинка і краснуха є серйозними і можуть викликати серйозні ускладнення у дітей, підлітків та дорослих, в тому числі пневмонію, енцефаліт, сліпоту, діарею, вушні інфекції, синдром вродженої краснухи (якщо жінка заражається краснухою на початку вагітності) і смерть.

6. У повсякденному житті, в результаті простого прийому їжі в наше тіло надходять множинні антигени, а в порожнині рота і носа живуть численні бактерії. Ми піддаємося впливу значно більшого числа антигенів в результаті застуди або ангіни, ніж від вакцин. Тільки вакцинація сформує специфічну і сильну імунну відповідь небезпечним інфекційним хворобам.

7. Грип – це серйозне захворювання, яке щорічно забирає 300-500 тисяч людських життів в усьому світі. Вагітні жінки, діти молодшого віку, підлітки, особи похилого віку зі слабким здоров'ям і будь-яка людина з будь-якою патологією, наприклад астмою або хворобою серця, піддаються більшому ризику тяжких інфекцій і смерті. Більшість протигрипозних вакцин забезпечують імунітет проти трьох найбільш поширених штамів, які циркулюють в будь-який сезон.

8. Вакцини взаємодіють з імунною системою, викликаючи імунну реакцію, схожу з імунною реакцією на природну інфекцію, проте вони не викликають хворобу та перешкоджають ризику потенційних ускладнень. На відміну від цього, за отримання імунітету в результаті природної інфекції, можливо, доведеться заплатити розумовою відсталістю, викликаною гемофілічним грипом типу b (Hib), вродженими дефектами внаслідок краснухи, раком печінки від вірусу гепатиту В або смертю від кору.

9. Вакцини містять безпечну для здоров'я речовину Тіомерсал, який є органічною речовиною, що містить ртуть, яке додають в деякі вакцини як консервант. Це найпоширеніший консервант, який використовується в вакцинах, що поставляються у флаконах на кілька доз. Не існує даних, що вказують на ризик для здоров'я тієї кількості Тіомерсал, яке використовується в вакцинах.

10. Дані, що підтверджують наявність зв'язку між вакциною проти кору, свинки, краснухи та аутизмом або аутистичними порушеннями, відсутні. Мозок стає аутичним дуже рано: дослідження говорять, що ще в материнській утробі або під час пологів. На цей момент жодне щеплення дитині не проводиться.

Більше про небезпечні міфи щодо вакцинації читайте на сайті Міністерства охорони здоров’я за посиланням:https://goo.gl/gbZHft  

https://phc.org.ua/news/show/10-prichin-zahistiti-sebe-vid-nebezpechnih-hvorob